У жизни краткий миг, как журавлиный крик:
Пронёсся, словно стая над землёю.
Не дописавши стих, как будто ученик,
Творец мой, жажду встретиться с Тобою.
Непостижимый Бог, как Ты в любви высок,
Я верою живу что Тебя встречу.
Среди небес красот, дух Славу воспоёт,
Там, славословить буду Тебя вечно !
Дай только сил в пути, мне за Тобой идти,
Не унывать, но верить и смиряться.
Как лань спешит к воде, пошли влеченье мне,
У ног Твоих в смирении склоняться.
О Иисус гряди и дух мой ободри,
Своим присутствием и нежною любовью.
Лучом святой зори, мне сердце озари,
Лишь позови и я пойду с Тобою.
***
Живу я только лишь Тобой,
О мой Спаситель дорогой:
Ты мне как воздух, источник жизни.
Ты моя сила и покров,
Ключ от любых мирских оков,
Иду я с верой к Твоей Отчизне !
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
